«Карпати» (Львів) – «Металург» (Запоріжжя) 1:0 (1:0).
31 жовтня 2015; 19:30. Львів, стадіон «Україна», 2.362 глядачів; Суддя: Іван Боднар (Київ).
«Карпати»: Підківка, Костевич, Пластун (Новотрясов, 22), Гітченко, Кравець, Голодюк, Кльоц (Даушвілі, 59), Чачуа, Ксьонз, Кожанов (Карноза, 70), Худоб’як.
«Металург»: Бабійчук, Каплієнко, Кулініч, Клименчук, Татарков (Стефурак, 89), Попов, Орелесі, Ґвілія, Юсов, Корнєв (Алі, 82), Журахівський.
Гол: Костевич (41).
Попередження: Орелесі (21), Каплієнко (40), Кулініч (74).
Якщо б сьогодні «Карпати» не досягли перемоги над командою, яка ніби хворий у реанімації, керівництво могло б прийняти дуже жорсткі міри, щодо тренерської роботи усього штабу. Пронесло! Ніби після пургену. Львівська команда, не показавши нічого, що може обнадіювати на найближчі місяці, все ж вирвала, нехай і мінімальну, але все ж перемогу.
Запорожці прибули до Львова з тими гравцями, яких ще тішить сама гра. Проте ветерани невідомо чим були зайняті. Грала здебільшого молодь і не найгірше.
Тим не менше суперники мали майже рівні шанси здобути три пункти. У першому таймі гравці «Карпат» хоча і переважали гостей, які загнали себе в кут. Але львів’яни так і не позбулись старої хвороби, яка на футбольному жаргоні називається влучність. Цього разу не йде мова про удари по воротах. Бо їх майже не було. Львів’яни мазали навіть у поперечних передачах. Чесно, але стрільців у львівському колективі давно бракує. Більше того запоріжці, освоївшись, почали дрібні наскоки на ворота Романа Підківіки, який замінив Мисака.
Після 20-ї хвилини Йовічевіч, розуміючи, що у Пластуна, що називається, не пішла гра, замінив на Новотрясова.
Металурги не забили, але свій гол пропустили. Олександр Каплієнко зіграв рукою на підступах до карного майданчика і суддя призначив штрафний. Як виявилось згодом це був переможний гол львівських «Карпат», яки забив Володимир Костевич. Лівий оборонець «зелено-білих» потужно вистрелив прямою наводкою по воротах дебютанта українського футболу Максима Бабійчука. Політ м’яча був настільки сильний, що воротар його не дістав і «Карпати» нарешті повели в рахунку. На пам'ять прийшов матч з «Ворсклою», коли підопічні Йовічевіча також вели у рахунку.
Принагідно, коли б у Львові вручали приз кращого гравця, то на цей титул заслужив би Костевич, який не тільки забив гол, але й багато допомагав партнерам в обороні.
Активність у «Металурга» проявляли Юсов, який вийшов на гру після травми, Ґвілія, Татарков і навіть Каплієнко старався змінити на краще ситуацію. Не змогли.
Однак розбазарювання моментів запрожцями з кожною миттю наближало «Карпати» до перемоги. Ось Валеріане Ґвілія, завершуючи епізод зі штрафним, головою старався перехитрити Підківку, який востаннє за «Карпати» у чемпіонаті стояв 27 квітня 2014 року саме проти запорізької команди. Тоді була нічия – 2:2. Так ось, тепер Підківка проявив і спритність і майстерність та відвів загрозу і врешті-решт втримав свої ворота на замку.
Після перерви, львів’яни, маючи перевагу в результаті, заграли напрочуд вдало. Контролювали м’яча і навіть могли збільшити результат. Та найбільше тішить те, що цього разу «леви» не пропустили. Розігрались захисник Павло Ксьонз та нападник Ігор Худоб’як, хоча і змарнували свої спроби аби збільшити рахунок. Але було цікаво.
«Металург», мабуть, зараз у Запоріжжі нікого не цікавить. Але команда виходить на поле, навіть, тоді, коли цього робити не може і старається нав’язувати противнику рівну гру. Сьогодні у Львові їм цього не вдалося, як і карпатцям переконати своїх глядачів у кращій грі. Анатолій Чанцев намагається врятувати команду, але хто рятуватиме клуб?
«Карпати» впорались із завданням на відмінно. Здобули перемогу, а до турнірної таблиці вписали три пункти. От би ще й гру покращили. Було б добре. Середина львів’янам зараз гарантована, а «Металург» вкотре висилає SOS з надією врятувати клуб.