У Львові фінішував ІІ Міжнародний турнір «Кубок Карпат–2015» з водного поло. Головний приз вибороли господарі, збірна України. У фіналі підопічні Валерія Завізіона з рахунком 10:7 обіграли команду Польщі.
Матч №7. Гра за 3-є місце
Молдова – Словаччина – 11:9 (4:3, 2:2, 3:1, 4:2)
13 вересня. Початок – 09:15. Львів. Басейн СКА. 120 глядачів.
Судді: Кшиштоф Гарболевскі (Польща), Вадим Скуратов (Україна).
Молдова: Дмитро Нікітін, Олег Старший – Олег Кубасов, Олександр Чумак (2), Артур Калиновський (2), Олександр Флоря (1), Андрій Руссу (1), Завн Степанян, Кирило Ляхов, Олег Грибанов (2), Олександр Трусько (1), Олександр Сосінов (2), Андрій Кавкалк, Андрій Тарасов (2).
Головний тренер – Михайло Нагорний.
Словаччина: Томаш Балог, Петер Калавскі – Патрік Гаспарік, Ерік Галушка, Річард Руснак (2), Юрай Діли (3), Мартін Діли, Мартін Палащак (1), Томаш Орем (2), Томаш Грівальскі, Річард Кєрлонц, Ян Сурін.
Головний тренер – Кароль Бачо.
Заключний день ватерпольного турніру у місті Лева розпочався з матчу за третє місце між збірними Молдови та Словаччини. Вчора, в рамках групового етапу у грі цих команд перемогу (11:9) одержали молдовани, які вирвали перемогу на заключних хвилинах. Підопічні Михайла Нагорного відмінно розпочали й сьогоднішній поєдинок. Суперники відіграли лишу трохи більше чотирьох хвилин, а на табло горіли цифри 4:0 на користь молдаван. Втім, як і вчора, гра нагадували гойдалки. Достатньо сказати, що до завершення першої чверті словаки більше не пропускали, а головне, почали забивати самі і скоротили відставання до мінімуму – 4:3. Другий період пройшов у рівній боротьбі. Кожна з команд закинула по два м’ячі, тож на екваторі молдавани зберігали мінімальну перевагу в рахунку – 6:5.
Слід також сказати, що гра відрізнялася жорсткістю зі сторони обох сторін, що постійно призводило до виникнення конфліктів, які переростали інколи навіть у невеличкі бійки. Нагадаємо, що учора наприкінці поєдинку глядачі взагалі стали свідками такого собі «махача» у форматі «стінка на стінку». Сьогодні ж суперники також були далекі від товариських стосунків, але до подібного протистояння справа все ж не дійшла.
Можливо, кінцівка знову була б емоційною, але збірна Молдови після великої перерви почала поступово відриватися у рахунку. У третій чверті команда Михайла Нагорного відмінно зіграла зонний захист, дозволивши супернику нанести по своїх воротах лише один влучний кидок і той у чисельній меншості. Вдало молдавани зіграли і в нападі, закинувши три м’ячі. Тож перед заключною восьмихвилинкою вони мали перевагу у цілком комфортні три голи – 9:6.
Заключний період за великим рахунком перетворився на формальність. Ні, підопічні Кароля Бачо рук не опустили, але й особливої віри у позитивний для себе результат в їхніх діях помітно не було. Натомість молдовани продовжували непогано плести багатоходові комбінації та досить надійно оборонятися. У такий спосіб до фінальної сирени їхня перевага в рахунку зросла до п’яти закинути м’ячів – 13:8.
Матч №8. ФІНАЛ
Україна – Польща – 10:7 (1:1, 3:2, 3:0, 3:4)
13 вересня. Початок – 11:00. Львів. Басейн СКА. 300 глядачів.
Судді: Олег Грибанов (Молдова), Вадим Скуратов (Україна).
Україна: Денис Волончук, Віталій Петров – Олексій Шведов (2), Юрій Мамєтьєв (1), Роман Грищук, Олександр Дядюра (5), Олександр Єрмаков, Олександр Абрамов, Віталій Свіщов, Станіслав Дубелір, Богдан Дзядик (1), Кирило Наволоков (1), Гліб Шульженко.
Головний тренер – Віталій Завізіон.
Польща: Ян Шабловскі, Павел Ліс – Павел Радзінскі, Гжегош Мос (2), Мартін Андрушкевич (2), Бартоломей Ковалевські (1), Якуб Беднарек, Пьотр Міхальскі, Міхал Бар, Марцін Бар, Бартош Шиманскі (2), Оскар Шимонік.
Головний тренер – Едвард Куява.
Фінальну дуель між господарями турніру, українцями та поляками глядачі очікували з величезним нетерпінням та цікавістю. Адже в останньому офіційному матчі, в рамках відбору до Чемпіонату Європи 2016 року, «синьо-жовті» вперше в історії взаємостосунків поступилися «біло-червоним» (8:12). Сталося це на території Кадри, тож зрозуміло, що в рідних пенатах підопічні Валерія Завізіона і Олександра Євтушка горіли бажанням взяти реванш.
Гра розпочалася нервово, найкращим свідченням чого є той факт, що один з лідерів польської збірної Гжегош Мос, як то кажуть, на рівному місці заробив вилучення, а українці, розігруючи чисельну більшість, навіть не змогли довести справу до кидка по воротах. І все ж саме «синьо-жовті» відкрили рахунок у матчі. Олександр Дядюра своїм фірмовим кидком застав зненацька голкіпера гостей Яна Шабловського, між іншим, кращого воротаря турніру за версією організаторів.
Забігаючи трохи наперед, зазначимо, що Сашко встановив сьогодні показник, який не можливо перевершити, а лише повторити – лік голам у кожній чверті гри розпочинав саме 5-й номер збірної України.
Однак попереду господарі майданчика були не довго. Вище згаданий Мос скористався помилкою українців і кидком з середньої відстані не залишив шансів на порятунок Віталію Петрову, голкіперу нашої збірної. 1:1 – саме за такого нічийного рахунку суперники пішли на першу коротку перерву.
Другий період видався значно результативнішим. На двох суперники закинули п’ять м’ячів – три господарі і два гості. Загалом перевага була на боці нашої збірної, але не завжди «синьо-жовті» тактично грамотно розпоряджалися своїми шансами. Зокрема, не пішов сьогодні кидок у Кирила Наволокова та Юрія Мамєтьєва, але і один, і другий вперто продовжували намагатися пробити Яна Шабловського. Не найкращим чином українці діяли і в обороні. Зокрема, другий гол, що називається, ми привезли собі самі. Та якби там не було, на екваторі матчу збірна України була попереду – 4:3.
Переломним у матчі став третій період, який на «сухо» відстояв голкіпер «синьо-жовтих» Віталій Петров. Натомість його візаві Ян Шабловскі тричі змушений був виконати найнеприємнішу для себе процедуру – діставати круглого із сітки власних воріт. Першим його змусив це зробити, традиційно, для звітного поєдинку, Олександр Дядюра, реалізувавши чисельну більшість. Згодом красивий гол забив наймолодший гравець української збірної Богдан Дзядик – 11-класник Львівського училища фізичної культури, діючи, як і в львівському «Динамо», на позиції «стовпа», класно розібрався з двома оборонцями і кидком з близької відстані не залишив шансів голкіперу Кадри. На сам кінець третьої восьмихвилинки з гострого кута з правого флангу атаки польського голкіпера «пробив» Олексій Шведов.
Четвертий період розпочався за рахунку 7:3 на користь господарів, а через 41-у секунду після поновлення гри перевага українців зросла до п’яти голів – 8:3. І знову відзначився Сашко Дядюра. Здалося, що все закінчиться розгромом. Однак сталося все трішки по-іншому. Гонор поляків та до певної міри заспокоєність українців призвели до того, що в підсумку фінальна сирена зафіксувала звитягу збірної України з рахунком 10:7. Напевне символічно, що останню крапку у грі поставив все той же Олександр Дядюра – він відкрив лік голам у матчі, він його й закрив.
Додамо, що індивідуальними призами організатори турніру відзначили:
кращий воротар – Ян Шабловскі (Польща);
кращий захисник – Андрій Руссу (Молдова);
кращий нападаючий – Богдан Дзядик (Україна);
найкорисніший гравець – Олександр Дядюра (Україна).
Післяматчеві коментарі:
Головний тренер збірної України Валерій Завізіон:
«Я б сказав, що це був матч невикористаних можливостей. Ви самі бачили, скільки вони забили голів і скільки було ударів з дуже гарних позицій, а результативність при цьому слабенька. Не дивлячись на те, що рахунок приємлемий, він мав би бути двозначним. Необхідно було реалізовувати ті моменти, які були створені. Не забиваючи голи, важко виграти. Удари повз ворота з двох або трьох метрів недопустимі. Це відбувалось не через те, що вони не зіграні, а тому, що їх індивідуальна підготовка страждає. Харків’яни лише в ріці тренувались. Нема ігрової практики, і природно технічна сторона страждає. Ще для тренувань потрібен гарний голкіпер, щоб ватерполісти вчились пробивати воротаря.
З позитивних моментів: сьогодні непогано виглядав Олександр Дядюра і Богдан Дзядик. Хоча в другого ще трохи слабенько з реалізацією, з двух метрів вже треба влучати хоча б в 70 відсотках випадків. А коли ти стоїш один і ніхто тобі не заважає, має бути стовідсоткова реалізація. Непогано стояли воротарі Віталій Петров і Денис Волончук. Ними я задоволений».
Капітан української збірної Олексій Шведов:
«У вчорашній грі з поляками, яка закінчилася з нічийним рахунком 12:12, ми більше зосереджувались на відпрацюванні ігрових комбінацій, командних взаємодій тощо. Грали так, оскільки ще до матчу визначилось, що ми у фіналі. Сьогодні ж була потрібна лише перемога, на це і працювали. Непогано відстояли в захисті, відповідно менше пропустили. Було багато вилучень гравців – тут не приховую і наших помилок, але хочу відзначити, що суддівство сьогодні було не зовсім об’єктивним. Багато суперечливих моментів, які виникали у грі, судді вирішували на користь поляків. Проте для нас це стало своєрідним загартуванням перед заключним кваліфікаційним туром Чемпіонату Європи, на який незабаром вирушимо до Франції. Усі гравці намагалися проявити себе, щоб потрапити до складу команди на ігри у Францію. Думаю, сьогодні ми заслуговуємо на схвалення. Тож ввечері трішки відсвяткуємо та вип’ємо шампанського з трофейного Кубку. Та все у межах розумного, лише для кращого згуртування колективу, адже вже завтра зранку у нас планове тренування. Залишаємося у Львові до 23 вересня на зборах, до нас під’їдуть також наші легіонери – Микита Апостол з Росії та Максим Ратков і Владислав Войтенко зі Словаччини».
Головний тренер польської команди Едвард Куява:
«Вважаю, що мої хлопці впоралися з грою добре. Просто їм було дуже важко, бо відіграли усі матчі без відпочинку та майже без замін. Ми привезли лише сімох гравців, у вашій же збірній – 14. Та для нас це стало хорошою підготовкою до другого кваліфікаційного турніру Чемпіонату Європи. Я дуже задоволений, що ви нас запросили і ми зіграли на такому хорошому турнірі. Скажу вам по секрету, що нашу команду на сьогоднішній фінал мали підсилити ще троє гравців, але їх не пропустили на кордоні. Якби вони зіграли разом з нами, ми би точно перемогли! Радіємо, що наш Ян Шабловскі визнаний кращим воротарем «Кубку Карпат». Все було дуже класно, обмінялися подарунками з вашими тренерами, щиро вдячні за гостинність. Наостанок хочеться відзначити ваших гравців з львівського «Динамо» Олександра Дядюру та Стаса Дубеліра, які мені дуже сподобались. Ваша збірна ще досить молода, проте перспективна. Успіхів вам!»
Підготували Наталія Васьо та Олена Толстая
