Завдяки згоді керівництва клубів та в. о. президента Федерації гандболу України Тетяни Макарець, з метою популяризації гандболу, в нашому невеличкому містечку у дні святого Валентина та Стрітення відбулися ігри чергового туру чемпіонату України Суперліги серед жіночих команд Львова та Миколаєва — «Галичанка» та «Реал-МОШВСМ-НУК». Своїми враженнями про матчі поділився старший тренер-викладач відділення гандболу Городенківської ДЮСШ Богдан АЛІМАН.
— Відрадно, що й третє свято, свято гандболу, вдалося на славу. Не лише місцеві вболівальники, а й любителі цієї прекрасної гри чи не з усіх куточків Прикарпаття, з Кам’янця-Подільська, Чернівців, чималий десант львівських фанів мали змогу милуватися грою майстринь команд-суперниць. Звісно, найбільшу кількість оплесків отримали колишні випускниці місцевої гандбольної школи — галичанки Леся Смолінг, Тамара Смбатян та миколаївки Оксана Риба й Ірина Никифорук. Щоправда, шкодували городенківці, що через травму не побачили також свою Наталю Савчин.
Хоча в спортивній залі міста відбуваються різні дитячі змагання міжнародного рівня й фінали чемпіонату України на призи клубу «Стрімкий м’яч», але як дітвора, так і досвідчений глядач з нетерпінням чекав саме баталій такого рівня. Завданням у наставника львівського клубу було не лише вийти в одноосібні лідери чемпіонату та задіяти в іграх якомога більше необстріляної молоді, але й удосконалювати свій почерк, адже вже 1 – 2 березня на них чекають чвертьфінальні ігри Кубку виклику зі своїм суперником з командою Сербії — НС BMS MILENIUM.
А в наставника молодої амбіційної команди з Півдня, яка вже не раз підносила сюрпризи старожилам ліги та реально в змозі поборотися й за бронзу, головним завданням було відібрати у суперниць бодай одне очко. Це також призвело до великої напруги, про що свідчить і статистика перших таймів матчів.
«Галичанка» (Львів) — «Реал-МОШВСМ-НУК» (Миколаїв) — 29:22 (13:11)
«Галичанка» — «Реал-МОШВСМ-НУК» — 31:24 (13:13)
Цікаві ігрові моменти, індивідуальна майстерність гравчинь команд, зокрема львів’янок Ірини Стельмах, Тамари Смбатян, Лесі Смолінг, миколаївських виконавиць Ірини Компанієць, Євгеній Левченко, найменшої на майданчику Юлії Норсоян. Відмінну реакцію та холоднокровність продемонструвала воротар гостей — городенківчанка Ірина Никифорук. Та й розкрили свій талант саме в цих іграх молоді М. Маркевич, О. Косик, М. Гладун, Д. Каганець, які принесли насолоду не лише собі, а й своїм наставникам та глядачеві, котрого найбільше здивували висока культура ігрової поведінки дівчат, повага до суперника та суддів.
Після ігор, як і годиться, вболівальники бурхливо обговорювали різні епізоди, старші згадували свої історичні матчі дитинства, а молодь знайшла собі своїх кумирів та присвоїла собі нові імена. Такі, як Леся, Тамара, Наталя, Ірина, Юля. Як хочеться їм, щоб ці думки, бажання та повагу до себе почули державні мужі всіх гілок влади та повернулися лицем до свого підростаючого покоління й не забували, що здорова нація – це міцна держава!