27 червня 2015. 17:00. Львів, стадіон СКА. 800 глядачів. Арбітри: Карп’як Юрій (Львів), Смольський Андрій (Новий Яричів), Чулик Андрій (Львів). Інспектор ЛФФ – Грисьо Ярослав.
«Гірник» (Соснівка) – ФСК «Муроване» 5:0 (3:0)
«Гірник»: Коваленко Андрій (Щур Максим 71), Чоба Василь, Лящук Василь, Райша Назар, Кондюх Роман, Богданов Микола, Біловус Віталій (Буй Назар 61), Кашуба Віталій, Кузьміч Роман (Семиряк Іван 56), Буй Микола, Дева Андрій (Данилюк Іван 64). Тренер – Підкіпняк Володимир.
ФСК «Муроване»: Думич Павло, Гатин-Лозинський Святослав, Поплавський Василь (Данилюк Олег 46), Феджора Андрій, Чорний Олег, Хижий Сергій, Голуб Юрій, Каретін Андрій (Марчук Олег 38), Поріцький Ігор (Шеремета Андрій 80), Бідак Юрій, Бабій Мар’ян. Тренер – Заяць Микола.
Голи: Дева (3, 31, 43), Семиряк (56, 90+1).
Попередження: Кузьміч (9), Кондюх (60)
Цьогорічний футбольний турнір приурочений до сотої річниці Карла Мікльоша, одного з кращих футболістів в Галичини 30-50 років минулого століття, судді та успішного функціонера, зібрав під свої знамена, рекордну кількість колективів - 32. Учасники змагань спершу боролись у групах, після чого переможці в очних протистояннях довели справу до фіналу.
Організатори турніру (ЛФФ) невтомно наголошували, що це перший турнір. Хоча до того часу в різні роки на кількох львівських стадіонах відбувалося вшанування цієї особистості. Щоправда не такого масштабу. Але, що було, то було!
Фіналісти, до слова, вийшли на матч у формах з національних барв. Мурованці на синьо, соснівчани на жовто. З перших хвилин гри перевагу захопили футболісти «Гірника», які, здобувши перевагу над суперником, в кінцевому результаті переграли його по всіх статтях.
Гру підопічних Підкіпняка видавала швидкість атакуючо-оборонних командних дій і тактико-технічний арсенал футболістів. Одним словом танк, проти якого не попреш.
Зі старту Андрій Дева, який свою футбольну кар’єру розпочинав у ФК «Рава», довів, що даний Богом талант не забереш. У першому таймі, його три результативних удари спокійно можна заносити до футбольних підручників. Якщо володар кубка СРСР Поточняк порівняв ці голи до стилю відомого голландського нападника ван Персі. То решта коментарів -зайві. На думку інших ветеранів львівського футболу, такий форвард у нинішніх «Карпатах» каші б не зіпсував.
У другому таймі гольову естафету від Андрія перейняв Семиряк. Іван зі свіжими силами вколотив у ворота Думича ще два м’ячі, які також не поступалися у класі майстерності.
Попри «п’ятірку» у своїх воротах, саме кіпер заслужив звання кращого гравця в команді «Муроване». Павло, щонайменше стільки ж «мертвих м’ячів» відбив і тим самим у великій мірі заслужив похвали. Решті партнерам варто ще потренуватись. Але потенціал у хлопців великий.
А ось переможець у нинішньому сезоні здатен дарувати своїм прихильникам ще багато перемог. Команда укомплектована добротними гравцями, які на льоту схоплюють і змінюють хід гри на свою користь. Таких компонентів бракує окремим клубам навіть і українській Прем’єр-лізі.
Приємно було зустріти на вечорі футболу майстрів шкіряного м’яча Лихачова Геннадія, Поточняка Ростислава, Покору Романа, Вайду Габора, Кульчицького Ігоря, Данилюка Володимира, Маркевича Мирона, Лабу Романа, Володимира Шеремету, Романа Котовенка і багатьох інших людей футболу.
Не обійшлося і без неприємності. В момент найбільшої зайнятості Петра Греви (церемонія нагороджування), хтось із присутніх на футбольному полі, хочеться вірити у пориві радості і випадково прихопив фотоапарат провідного працівника Львівської ФФ. Тож закликаю колегу, який прибрав до своїх рук чужу річ, прийти до будинку ЛФФ (площа Яворського, 1, або контактувати телефоном (0322) 235 79 09 і повернути те, що тобі не належить.
Турнір організатори провели славно і класно. Окрім вдячності інших слів не має. Не було найменших зауважень і до роботи бригади арбітрів, керованої Юрієм Карп’яком. А це ознака майстерності людей в «чорному».
Однак попри a-la любов до Мікльоша, в день його ювілейної річниці так і ніхто не відвідав могили «ювіляра», не вклонився і не положив букету бодай із волошок. Забули?
Хоча ні, все ж прибігла рудошерста …вивірка, яка за свою фатиґу отримала …цукерка. Отака вона наша мальована шана панове…