Львівській державний університет фізичної культури відзначає 70-річчя від дня утворення

21 вересня 19:00
Переглядів: 327
ЛДУФК

З нагоди 70-річчя Львівського державного університету фізичної культури 27 вересня 2016 року о 13:00 відбудеться святкова Академія у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької (м. Львів, пр. Свободи, 28).

Відтак, 28 вересня урочистості о 16:00 продовжаться в головному корпусі Львівського державного університету фізичної культури (м. Львів, вул. Т. Костюшка, 11).

Довідково. 

Інформаційна довідка

про Львівський державний університет фізичної культури

(з нагоди 70-річчя від дня заснування)

Львівський державний університет фізичної культури - вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який постав на традиціях національної фізичної культури. Це провідний навчальний заклад галузі фізичної культури та спорту з міжнародним авторитетом, адже в його історію золотими літерами вписано імена видатних професорів Володимира Заціорського, Володимира Келлера, Сергія Неверковича, Богдана Шияна, Вадима Запорожанова, Вадима Андрієвського, Степана Філя, Мамеда Джафарова, Віктора Шаповалова, Ігоря Дегтярьова, Віктора Завацького, Віктора Корягіна, Євгена Приступи, Мирона Савчина, Василя Соломонка, Михайла Линця, Юрія Бріскіна, Ольги Жданової, Оксани Вацеби, Володимира Мухіна, Володимира Трача, Олександра Куца, Івана Попеску, Євгена Яремка, Віктора Пяткова, Валентина Мороза, Олега Гриніва й інших, відомих в Україні та за її межами науковців.

Вихованці університету відігравали вагому роль у формуванні визнаних у світі наукових шкіл у галузі спорту вищих досягнень, здоров'я людини, фізичної реабілітації, валеології, паралімпійського спорту, фізичного виховання, фітнесу та рекреації, спортивного туризму та спортивної хореографії.

Без перебільшення можна стверджувати, що гордістю українського і світового спорту є студенти, аспіранти та випускники ЛДУФК - Віктор Чукарін і Богдан Макуц (спортивна гімнастика), Ігор Тер-Ованесян, Юрій Кутенко, Віталій Чорнобай, Леонід Барковський, Дмитро Дем'янюк (легка атлетика), Геннадій Андросов, Фарид Досаєв, Георгій Прокопенко, Юрій Громак (плавання), Павло Ледньов (сучасне п'ятиборство), Олександр Белявський, Василь Іванчук, Анна та Марія Музичуки (шахи), Василь Береза та Михайло Слівінський (веслування), Василь Станкович, Віктор Сидяк, Яна Шемякіна, Анфіса Почкалова, Ксенія Пантєлєєва, Ростислав Герцик, Клод Юнес (фехтування), Ростислав Зауличний, Андрій Котельник, Олександр Усик, Євген Хитров (бокс), Руслан Савченко, Владислав Крищишин, Ігор Шимечко (важка атлетика), Іван Фрейдун (пауерліфтинг), Маркіян Івашко, Людмила Аржаннікова, Дмитро Грачов, Катерина Палеха, Сергій Антонов (стрільба з лука), Олена Підгрушна (біатлон), Катерина Григоренко (лижні перегони), Олександр Петрів, Роман Бондарук, Леся Леськів, Юлія Коростильова, Артур Айвазян (стрільба кульова), АнатолійСтрокатов, ВандаЛітинська (настільний теніс), Віктор Берендюга, Микола Смірнов (водне поло), Василь Ростоцький (автоспорт), Вадим Тищенко, Андрій Баль, Андрій Гусін, Степан Юрчишин, Ярослав Думанський (футбол) й багато-багато інших.

         Понад 300 випускників удостоєні почесними званнями Заслужений тренер (ЗТ СРСР, ЗТ союзних республік, ЗТ України) та Заслужений вчитель України. Серед найіменитіших: Олексій Чернявий (акробатика); Валентина Гомонай, Галина Руцинська, Анатолій Заверикін, Олександр Цамалашвлі (баскетбол); Валентин Старчак, Дмитро Сосновський, Петро Василюк, Ігор Гайдамак (бокс); Олег Сазонов, Олександр Бавшин, Андрій Пістун (боротьба); Іван Василишин, Василь Драга, Віктор Кононенко, Олександр Зімба (важка атлетика); Мирослав Герцик, Роман Нагірний, Ігор Слівінський, Роман Бундз (веслування); Геннадій Пінський, Юрій Гайдаєнко, Ігор Зінкевич (водне поло); Антон Демчишин, Олександр Бібер (волейбол); Віктор Кужава, Йосип Зупко, Анатолій Музикантов (гандбол); Євген Пайтра, Михайло Патаман (спортивна гімнастика); Євген Сюч, Михайло Сташків, Володимир Бобровник, Микола Вальчук (легка атлетика); Сергій Вайцеховський, Віра Смєлова (плавання); Володимир Вахрушев (санний спорт); Михайло Хусківадзе, Віктор Сидорук, Богдан Кокот, Любомир Стрельбицький (стрільба з лука); Степан Цюпко, Северин Леськів, Анатолій Кукса (кульова стрільба); Євген Бремель, Федір Кота, Адам Прибило, Володимир Софієнко (сучасне п’ятиборство); Віктор Карасьов, Володимир Юхатов, Всеволод Іванченко (стендова стрільба); Зенон Домбровський, Ярослав Заторський, Давид Нейман (теніс); Євген Воінов, Василь Шуберт, Леслав Ставицький, Василь Бусол (фехтування); Лев Броварський, Мирон Маркевич, Юрій Дячук-Ставицький, Ярослав Дмитрасевич, Ярослав Луцишин (футбол); Фелікс Левін, Альгердас Бандза, Володимир Грабінський (шахи) та ін.

Ректори ЛДУФК (1946-2016 рр.)

N

Прізвище, ім’я, по-батькові

Роки керівництва

  1.  

Ляпін Гаврило Петрович

1946-1947

  1.  

Степанов Терентій Іванович

1947-1948

  1.  

Теппер Микола Авксентійович

1948-1955

  1.  

Ессаулов Микола Костянтинович

1955-1959

  1.  

Рогочий Георгій Антонович

1959-1967

  1.  

Андрієвський Вадим Олексійович

1967-1974

  1.  

Бурак Петро Юхимович

1974-1979

  1.  

Мухін Володимир Миколайович

1979-1992

  1.  

ГЕРЦИК Мирослав Степанович

1992- 2007

від 2007 – почесний ректор

  1.  

ПРиступа Євген Никодимович

2007 – по теперішній час

Важливі дати з історії університету.

1946 рік - Постановою Ради Міністрів Української РСР і ЦК КП (б) У Львівський технікум фізичної культури реорганізовано у Львівський державний інститут фізичної культури (ЛДІФК).

1985 рік - Відповідно до наказу Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР у ЛДІФК відкрито аспірантуру.

1993 рік — На базі ЛДІФК утворено навчально-методичний комплекс у складі Івано-Франківського коледжу фізичного виховання та Львівського училища фізичної культури.

1995 рік - ЛДІФК розпочав підготовку фахівців зі спеціальності «Фізична реабілітація».

1998 рік - ЛДІФК став членом європейської мережі спортивної науки, освіти і зайнятості (EN SSHE).

1999 рік - Постановою Президії ВАК України до переліку наукових фахових видань внесено збірник ЛДІФК «Молода спортивна наука України»

2001 рік - ЛДІФК став колективним членом міжнародної ради здоров'я, фізичного виховання, рекреації, спорту і танцю (ICHPER-SD).

2002 рік - Постановою Президії ВАК України у ЛДІФК створено спеціалізовану вчену раду з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту.

2003 рік - ЛДІФК розпочав підготовку фахівців за напрямом «Туризм».

2004 рік - Утворено громадську організацію «Асоціація випускників ЛДІФК».

2006 рік - Розпорядженням Кабінету Міністрів України утворено Львівський державний університет фізичної культури (ЛДУФК).

2009 рік - прийнято рішення ДАК про видачу ЛДУФК ліцензії на підготовку іноземних громадян за базовими акредитованими напрямками.

2011 рік - Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України прийняла рішення про відкриття у Львівському державному університеті фізичної культури докторантури за двома спеціальностями: «Олімпійський та професійний спорт» і «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення».

Корпуси університету.

Навчально-адміністративний корпус університету (вул. Т. Костюшка, 11).

Це колишній Крайовий банк Королівства Галичини та Лодомерії, створений 21 жовтня 1881 року ухвалою Крайового Сейму, його основний фонд становив 2 000 000 корон.

До 1946 року тут діяв Львівський технікум фізичної культури, який було реорганізовано у Львівський державний інститут фізичної культури.

На час створення інституту (1946 р.) частина будівлі використовувалася як студентський гуртожиток, решту займали дирекція, навчальна частина, бухгалтерія, партійна комсомольська і профспілкова організації, правління СКІФ, медичний пункт, бібліотека і читальна зала, кімната приймальної комісії.

Кафедри основ марксизму-ленінізму, воєнної підготовки, педагогіки і психології, анатомії, теорії і історії фізичного виховання, фізіології і хімії, фехтування, навчальні авдиторії і хімічна лабораторія. Балкон використовувався для проведення навчально-практичних занять з фехтування. У напівпідвальному приміщенні розміщувалися столярна і слюсарна майстерні, продуктовий і хлібний магазин, студентська їдальня, студентська пральня та складське приміщення.

Сьогодні це головний адміністративно-навчальний корпус Львівського державного університету фізичної культури. У корпусі містяться ректорат, деканати, кафедри теоретико-методичних основ спорту; теорії та методики фізичного виховання; гуманітарних дисциплін; біохімії та гігієни; педагогіки та психології; рекреації й оздоровчої фізичної культури; економіки та спортивного менеджменту; інформатики та кінезіології; кафедра туризму. Також основні лекційні авдиторії, спеціалізована вчена рада, студентське наукове товариство, студентський профком, студентська їдальня, бухгалтерія. Відділи: навчальний; відділ кадрів; аспірантури; редакційно-видавничий; інформаційного забезпечення, профорієнтації та працевлаштування; культурно-мистецький; зовнішніх зв’язків; відділ технічного забезпечення навчальної роботи.

Навчально-спортивний корпус (вул. Д. Дудаєва, 8)

Це колишній будинок польського гімнастичного товариства "Сокіл". Гімнастичне товариство було засноване у 1866 р. д-ром Клементом Жукотинським та Людвиком Голентала. Перші загальні збори товариства відбулися в залі засідань Ради міста 25 березня 1867 р., на якому першим президентом обрали лікаря д-ра Юзефа Міллера.

Завданням товариства був догляд за здоров’ям за допомогою гімнастики, тобто тренування тіла. Під гімнастикою тоді розуміли не тільки вільні вправи і вправи на гімнастичних приладах, а й такі сучасні види спорту, як фехтування, велогонку, ковзанярство, кінний спорт, стрільбу, якими займалися від початку створення товариства. Пізніше додали легку атлетику, ігри (теніс, футбол, волейбол тощо).

Будинок "Сокола" був першою власною будівлею товариства після кількох винаймуваних. Оскільки це було перше власне приміщення, його назвали "Сокіл-мати". Тому над входом і на дверях є вензель з літерами "S" і "М". А ще там є девіз Mens sana in corpore sanо (здоровий дух у здоровому тілі) і зображення сокола.

Тепер у корпусі містяться кафедри: фізичної реабілітації, валеології та спортивної медицини, іноземних мов, атлетичних видів спорту, гімнастики та хореографії, водних видів спорту; спортивні зали для гімнастики, хореографії, важкої атлетики, боротьби; зал лікувальної фізичної культури; масажні кабінети; навчальні авдиторії.

Комплексна навчально-спортивна база / стадіон «СКІФ» (вул. М. Черемшини, 17)

Постановою від 1 червня 1946 року Львівському державному інституту фізичної культури було передано стадіон зі спортивним манежем загальною площею три гектари, раніше він належав спортивній спілці «Спартак».

Стадіон готувався в якості тренувальної бази в рамках заходів до футбольного Євро-2012.

 

Г І М Н

Львівського державного університету фізичної культури

Слова: професор Олег Гринів

Музика: Роман Стефанко

 

Йдуть колони сміливих синів,

Сильна юнь молодої держави,

Нас окрилює дух пластунів,

Спадкоємців козацької слави.

                Приспів:

                Місто Лева, де наш унфізкульт,

                Залунало в спортивній родині.

                Побратались навіки ми тут

                На прославу своїй Батьківщині.

А дівчат українських краса

Зачарує спортивні столиці

Мить звитяги! – і радість-сльоза,

Хоч гартована воля, мов криця.

                Приспів:

                Місто Лева, де наш унфізкульт,

                Залунало в спортивній родині.

                Побратались навіки ми тут

                На прославу своїй Батьківщині.

З олімпійським вогнем у серцях

Закарбуєм незнані рекорди.

Хай у небо зринає наш стяг,

Як лунатиме славень наш гордо!

1

Автор: Оксана Вацеба
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити