Збiрна України з дзюдо побувала на змаганнях в екзотичнiй країнi Самоа. Це -- острiв посеред Тихого океану, у Пiвденнiй пiвкулi нашої планети
Дворазовий призер Олiмпiади Роман Гонтюк повернувся з цiєї мандрiвки виснажений i досi не може вiдiспатися. Тепер вiн запевняє, що Америка чи Японiя розмiщенiнi близько до України. А от Самоа -- це ду-у-у-же далеко.
-- Наше керiвництво вирiшило їхати у Самоа, щоби спортсмени заробили собi на їхньому етапi Кубка свiту залiковi очки у рейтинг, на основi якого вiдбирають на Олiмпiаду, -- розповiдає "Експресу" Роман Гонтюк. -- Було сподiвання, що в таку далечiнь приїде обмаль команд i що нам легко дадуться очки. Та, як виявилось, туди приїхав чи не весь свiт.
-- Як ви туди добиралися?
-- Дуже складна дорога. Ми летiли з Києва до Лондона. Там прочекали п'ять годин i вилетiли у Гонконг. Просидiли в аеропорту ще вiсiм годин i вилетiли на острiв Фiджi. А вже звiдти -- у Самоа. Загалом у повiтрi ми пробули 27 годин. Тож дорога в один бiк зайняла у нас двi доби. Коли нам повiдомили, що їдемо в Самоа, я навiть не шукав його на картi, аби не травмувати своєї психiки.
-- I чим вразила ця країна?
-- Це -- острiв, закинутий в Тихому океанi. Його населення -- 170 тисяч. Убогiсть -- страшенна. Зате яка красива природа! Фiльм "Аватар" бачили? Там такi самi пейзажi. Цiкавi дерева, чудовi краєвиди. Ми поїхали на океан, де є пляжi з бiлим пiском. Але... На фотографiях у путiвниках усе красиво й екзотично. Однак тi приваби лише на окремих частинах острова, до яких ще слiд добиратися. Скажiмо, до бiлого пiску ми їхали годину. Повсюди -- бiдося.
-- Як вам тамтешнє харчування?
-- Харчування в готелi було жахливе. Кiлька тостiв, масло, хлiб i кожен день ананас. Усе. Ось наш рацiон. Добре, що хоч яйця давали курячi.
-- А як же м'ясо?
-- Та яке м'ясо! У Самоа це страшенний дефiцит. А там, де його готували, ми не ризикували куштувати. Вони могли запекти i людське м'ясо. Як кажуть, вiд грiха подалi.
-- Нинi там тепло?
-- Тепло? Та там спека неймовiрна! Кожен день -- 30 градусiв. У залi, де ми змагалися, не було кондицiонерiв, не мали чим дихнути. В готелi теж не було кондицiонерiв. Намучилися ми добряче. Виступати у їхнiх умовах, та ще й пiсля такого перельоту було дуже складно.
-- У чому проявляється вбогiсть Самоа?
-- Мiсцеве населення живе у таких халабудах, що аж страшно дивитися. Забили у землю вiсiм патикiв, обмотали їх -- i хата готова. Живуть там один на одному, а зовнi хати обвiшенi бiлизною. Дiти ходять обшарпанi, та й дорослi виглядають моторошно. Таксi в будь-яку точку мiста вартує три долари. А самi машини там дуже вбитi. У магазинах нiби щось є на полицях, а купити...
Єдине, що у них на високому рiвнi -- це вiра. Багато церков рiзних конфесiй, багато рiзних сект.
-- Якi там цiни на продукти?
-- Декiлька разiв ми ходили у ресторан. Я замовив суп iз морепродуктiв, шмат хорошої риби. Добрий обiд обiйшовся у 15 доларiв. Нiби небагато. На мiсцевому ринку побачив метрового тунця. Ця рибина заважила 20 кiлограмiв, а продавали її за 50 доларiв. В Українi вона б потягнула мiнiмум на 300 доларiв.
-- Аеропорт там цивiлiзований?
-- Дикуватий, без кондицiонерiв. Уже на островi Фiджi аеропорт бiльш цивiлiзований. Там наш рейс затримали на чотири години, однак вручили кожному по 20 їхнiх доларiв (9 американських), щоб ми змогли собi купити канапки i водичку.
-- Якi алкогольнi напої вживають у Самоа?
-- У магазинах є рiзнi напої -- вiскi, горiлка... Я спробував їхнього мiсцевого пива. Досить смачне. Його продають у 700-грамовiй тарi i коштує воно трiшки бiльше двох доларiв. Але в крамницi мiсцевi люди не ходять, вони не можуть собi дозволити щось там купувати. Магазини розрахованi лише на туристiв. До речi, коли ми їздили на океан, зустрiли там багато європейцiв. Навiть були хлопцi зi Санкт-Петербурга.
-- Дорога назад теж утомила?
-- Ще й як! Багато часу проводили в аеропортах, чекаючи на пересадку. Поверталися ми не через Лондон, летiли маршрутом Гонконг -- Амстердам. I коли я вийшов в аеропорту Голландiї, вiдчув, що нарештi вдома. (Усмiхається). В Амстердамi, щоправда, теж рейс затримали, але це вже були дрiбницi. Вiдчуття, що через кiлька годин ти будеш у Києвi, додавали оптимiзму.
Пiсля цiєї поїздки я нiяк не можу вiдiспатися, ходжу нiби на гальмах. Зате коли ще випаде шанс побувати у такiй екзотичнiй країнi? Тож не шкодую. Крiм того, завдяки цiй подорожi я переконався, що Америка чи Японiя насправдi розташованi дуже близько до України. Це нiби передмiстя Києва. (Усмiхається). А от Самоа...