У індивідуальному турнірі етапу Кубка світу з фехтування на рапірах серед чоловіків у німецькому Бонні аспірант Львівського державного університету фізичної культури Ростислав Герцик став бронзовим призером. Вдало провівши бої у групі на попередньому етапі, учень заслуженого тренера України Сергія Гаравського в поєдинках плей-оф почергово виграв у свого співвітчизника Володимира Колтиги з Києва (15:8), розгромив росіянина Ігоря Запоздаєва (15:5) та переміг Бюнь Чул Чоя з Південної Кореї (15:11). У чвертьфіналі Герцик був сильнішим за француза Ензо Лефорта (15:13), а от у півфіналі поступився німцеві Петеру Йоппіху (12:15). Переможцем став росіянин Артем Сєдов, який виграв фінальну дуель у Петера Йоппіха – 15:13. Про виступ у Німеччині, підготовку до братіславського турніру, навчання у ЛДУФК Ростислав розповів "СПОРТИВЦІ".
- Олімпійську ліцензію попри вдалий виступ у Бонні я ще не виборов, – зізнається Ростислав Герцик. Оскільки все впирається в здобуття олімпійської ліцензії, мені не вдається як слід насолодитися результатом та зробити ґрунтовний аналіз своїх боїв. Зараз триває олімпійський відбір і після вдалого виступу в Бонні у мене був ще один старт у Данії.
- Хто твій головний конкурент у боротьбі за олімпійську ліцензію?
- По рейтингу був британець Річард Круз. У нас була однакова кількість очок і після Бонну наступний турнір відбувався у столиці Данії Копенгагені, де тільки перемога забезпечувала йому місце на Олімпіаді, а мені ж навпаки – ні. На цьому турнірі він переміг і обійшов мене у світовому рейтингу на одне очко. Саме цього очка мені бракувало для прямого потрапляння на Олімпійські ігри. А вже на відборі, де розігруватимуться ще дві путівки на Олімпіаду, важко виокремити якогось одного головного конкурента, адже ці змагання непередбачувані.
- Коли і де проходитиме цей відбір?
- 21 квітня у столиці Словаччини Братіславі.
- Чи сильно засмутився з того, що Круз випередив тебе на одне очко?
- Якщо чесно й відверто, то дуже засмутився. Однак усі мої друзі та тренер усіляко підтримують мене. Та й сам розумію, що коли надто впадати у відчай, це не принесе ніколи хорошого результату, тому намагаюся після Копенгагена зосередитися на відборі.
- Яким чином твій тренер Сергій Гаравський налаштовує та підбадьорює тебе?
- Особливого рецепту успіху, або якихось чарівних слів не існує. Усе залежить і від тренера, і від спортсмена. По тому чого не вистачає і на скільки вдасться знайти недоліки у фехтуванні чи в психологічному стані і на скільки вдасться їх виправити, адже це також можуть бути й технічні помилки, залежить результат.
- У чвертьфіналі Боннського етапу Кубка світу ти буквально на зубах вирвав перемогу у француза, у півфіналі у напруженій боротьбі поступився німцю. На твій погляд перемогти німецького спортсмена на його землі тобі було до снаги?
- Звичайно, що перемогти німця було реально. Адже востаннє, коли я проти нього фехтував на Кубі, то доволі таки впевнено з рахунком 15:7 його переміг. Незважаючи на те, що це було давно, все ж надавало мені своєрідну впевненість. Загалом, вважаю, що найважчим і психологічно важливим для мене був не бій у чвертьфіналі, а на стадії 1/8 фіналу. Саме на цій стадії я віддав багато сил, тому кінцівка чвертьфінального поєдинку виявилася дуже нервовою, бо за ходом бою я вів і контролював його перебіг. Однак бій на стадії 1/8 мене надто виснажив. Тому сили наприкінці чвертьфіналу мене вже покидали. А через це мало залишилося енергії на півфінал з німцем Йоппіхом.
- У півфіналі твоїм суперником був німецький фехтувальник, а етап відбувався у Німеччині. Тиск німецьких трибун для тебе був відчутним у цьому бою?
- Звісно, що трибуни підтримували свого улюбленця. Більше того, мій опонент по півфіналу виступає за боннський фехтувальний клуб. Він є зіркою цього міста, на нього спеціального приходили подивитися місцеві уболівальники. Однак не можу констатувати те, що це значно на мене тиснуло.
- Готуватися до братіславського турніру будеш у Львові?
- Швидше за все, що у Львові. Ми порадилися з тренером, проаналізували різноманітні варіанти і зійшлися на тому, що у Львові вдасться добре підготуватися до цих змагань.
- А перед змаганнями сняться віщі сни?
- Важко сказати. Бажано у передзмагальний період очистити свій мозок, не думати про змагання, старатися уникати подібних снів, тим паче про фехтування. Адже такі сни, чи надмірні думки про фехтування виснажують і потім стає надто важко виступати на самих змаганнях.
- Під час фехтування доводиться багато рухатися, працюючи на доріжці ногами. Якими ще видами спорту у процесі підготовки доводиться займатися?
- Улітку намагалися сконцентруватися більше на загально-фізичній підготовці, надаючи перевагу більш різноманітним змаганням. Тому займалися бігом, плаванням, грали у футбол, волейбол… А коли розпочався сезон, графік став настільки щільним, що вже й не вистачає часу займатися якимись іншими видами спорту.
- Ти є аспірантом ЛДУФК. Як вдається навчатися, тренуватися, змагатися та й, взагалі, усюди встигати?
- Буду відвертим, у останній період часу не завжди вдавалося все це поєднувати. Гадаю, що мої викладачі та керівники це зрозуміють. Адже графік тренувань і змагань настільки щільний та насичений, що мозок працює тільки в одному напрямку. Тому зараз намагаюся закінчити цю епопею і після змагань у Братіславі більше зосередитися на навчанні. Зрозуміло, що тренуватися буду трішки менше, адже відпочити треба у будь-якому випадку.
- Наступні змагання відбуватимуться у Братіславі. Чи має на тебе вплив країна та зал, у якому відбуваються змагання?
- Звичайно, що є більш приємні та менш приємні зали. Хоча, вважаю, що це впливає однаково на всіх спортсменів. У змагальному календарі є турніри, де бої проводять у підвальних приміщеннях, а це нікому не подобається. Однак, гадаю, що тут усі в рівних умовах і на цьому не надто варто акцентувати увагу.
- Раніше у Словаччині фехтував?
- Так. Щоправда, лише на юніорських турнірах. Тому якихось особливих спогадів пов’язаних із Братіславою у мене немає.