У нашому житті щоденно щось діється нового і цікавого, а трапляється, що й шокованого. Отож, неочікувано зустрів на вулицях нашого Львова футболіста львівських «Карпат», легіонера із Сербії - Івана Мілошевіча. Хлопець, навіть коли був на піку слави, не відзначався комунікабельністю, а тепер ходить з опущеною головою, немов втратив маєток. На моє «Привіт!» - лиш рукою махнув. Та все ж розговорився і виявилось, що колишній майстер шкіряного м’яча, який з літа 2008 до кінця 2013 року вірою та правдою служив львівському клубу і підкорював Європу, у даний час опинися, так сказати, біля розбитого корита.
- Іване, нинішня ситуація України в Європі неоднозначна і все ж про неї кажуть, як про рівного партнера як на політичному, так і на економічному рівнях.
- Я радий зустрічі, ще більше тому, що мене впізнають і пам’ятають. А ось щодо України, як держави, то ви маєте рацію. Україну поважають. Натомість із боргами, які накопичились у клубі «Карпати» переді мною, ситуація доволі заплутана, якщо не сказати більше. За документами львівський клуб розрахувався зі мною, але я котрий день не можу отримати зароблені кошти.
- Прошу поділитись наболілим…
- З першого дня виступів за «Карпати» я чув від його представників, що клуб розвивається за європейськими мірками і рухається у бік сильного професіонального клубу. Ми ж двічі грали у Лізі Європи. Але, як показала практика, слова тих керівників розійшлися з ділом. Бо правовий клуб, який прагне бути серед лідерів, мусить дорожити власним іменем та маркою. А чесність і прозорість, довіра та відданість це складові світової футбольної практики. Хоча, як бачу, багатьом і повсюди бракує такту і солідності у роботі. Розповім про свій випадок із «Карпатами». За документами, які отримав від клубу, я повинен отримати свої гроші у одному з львівських банків. Тому спеціально приїхав із Сербії до Львова аби отримати обіцяні кошти, які уже нібито переведено на рахунок, але досі тих грошей не можу забрати. Хоча, як мені відомо, ФК «Карпати» відзвітував перед Федерацією футболу України, що ці кошти переведено на певний банківський рахунок. А мені залишається тільки їх забрати. Однак вся ця актуальність залишилась на папері. Далі ще веселіше. ФФУ, мабуть, пославшись на документи надані моїм попереднім клубом, видав «Карпатам» атестаційну ліцензію. Адже, як я розумію, «Карпати» значаться серед учасників чемпіонату Прем’єр-ліги України на сезон 2016/17. Щось тут не так?
- І яка реакція в клубі на той гармидер?
- Традиційно ніяка. Особа, яку клуб зробив довіреною у тій справі другий день не може зі мною зустрітись. То він, в іншому місті, то невідомо де, а телефоном мені не вдалося з ним з’єднатись. Абонент, можливо через зайнятість, не підносить слухавку, хоча й знаходиться у мережі. Натомість, сьогодні (08.06.2016) мене якийсь працівник клубу банально не пустив навіть до приймальні. Сказав, що в клубі з керівництва нікого немає. І це незважаючи на мою далеку подорож до гостинного Львова. Я вже не рахую тих фінансових витрат, але дбаю про свій та клубу, за який виступав, імідж. В солідних клубах так не годиться поступати з людьми, яким учора аплодували, а сьогодні уникають зустрічі.
- Ти говориш про довірену людину. А яку вона відіграє роль у тій справі?
- Яку роль вона відіграє у моїй справі для мене теж загадка. Навіть велика. Бо ця особа у моїх ділових фінансових справах - зайва. На мою думку, у жодній цивілізованій країні у таких випадках немає посередників. Це справа клубу і особисто моя, де третьою особою може бути тільки банк. Я вам покажу документи, у яких зазначено, що виконувач генерального директора ТзОВ «КПФ «Карпати» Балуєв Б.М. 27.05.2016 р. розмістив на депозитний рахунок у банку грошові кошти в необхідному обсязі та видано нотаріально посвідчену довіреність на моє ім’я та на право розпоряджатися коштами на цьому рахунку. Але це тільки гарно читається на папері.
- То що чи хто стоїть на заваді отримати ті кошти?
- По перше, так звана довіреність, оформлена українським нотаріусом неправильно. Тобто непрофесійно. До того ж, цей документ, як виявилось, із багатьма юридичними помилками. Неграмотно вписано не тільки цифри, а навіть у прізвище тої людини. Досі не розумію, чому я повинен розраховуватись за чиїсь помилки, коштом моєї родини?
- Наскільки мені відомо, менеджмент «ФК «Карпати», за словами Почесного президента клубу, пана Димінського - один з кращих в Україні. А тут ти вказуєш помилки…
- Я нічого з того не знаю і не розумію. Але я далі залишаюсь ошуканим і без грошей, які клуб «Карпати» мені обіцяв та гарантував. Адже за документами, які «Карпати» прислали мені я повинен був приїхати до Львова і отримати, те про що клуб сповістив мене і навіть Федерацію футболу України. Я, зі свого боку, не стараюся когось засуджувати чи звинувачувати. Вимагаю лиш те, що прописано у Рішенні ПВС ФФУ від 04.12.2013 року у справі № 112/11/2013. Тобто нічого протизаконного. Все прозоро і чесно з мого боку. І хочу щоб ФК «Карпати» дотримались даного слова та поступили гідно, як команда європейського класу.
- А користуючись нагодою вітаю усіх львів’ян, яких полюбив як рідних.